Оскільки дистанційне навчання набирає обертів в Україні, дискусії щодо його ефективності і результативності виникають все частіше. Це й не дивно – актуальні новини треба обговорювати, щоб дійти спільного висновку.

Проте ситуація щодо дистанційного навчання нерідко породжує величезну кількість міфів. Розглянемо найпопулярніші?

Міф 1. Дистанційне навчання лише для дітей з інвалідністю

Дистанційне навчання – відмінний спосіб отримати освіту дітям, які через стан здоров’я не можуть відвідувати звичайну школу. Проте не варто вважати, що це єдина цільова аудиторія дистанційного навчання. Звичайно, ні. Така школа – відмінний варіант для дітей, що професійно займаються спортом, відвідують творчі гуртки, і не мають часу на сидіння в кабінеті з 9 до 15 години.

Міф 2. Дистанційне навчання нічому не навчить

Тут все якраз навпаки – навчаючись дистанційно, можна настільки ефективно використовувати робочий час, що залишиться чимало годин на більш поглиблене вивчення предмету, додаткові заняття та все інше. Вчитель не витрачає урок на заспокоєння учнів, все налаштоване максимально продуктивно.

Міф 3. Дитина не спілкується з однолітками, відсутня соціалізація

І цей міф можна запросто спростувати. По-перше, дистанційна освіта – це не тільки заняття за комп’ютером. Вона передбачає також відвідини музеїв, екскурсії та різні офлайн-форми навчання. По-друге, вона дає можливість обирати коло спілкування, записавши дитину у відповідний гурток або згуртувавши коло друзів за інтересами.